Презентація проекту Валерії Трубіної “Сни Атлантіди”.

... Представлені в цій експозиції - роботи різних років - ранніх, пізніх, сьогоднішніх ... вони з різних періодів мого життя і звичайно мого розвитку, не тільки як художника, але й особистості ... проте пов'язує їх саме емоційна пам'ять, пам'ять про подію моменту. Через медію живопису ця емоція переходить в "іконічну пам'ять", як називають її вчені (Юнг) - особливістю якої, є фіксація інформації в цілісній портретній формі. Простий об'єкт для спостереження - квітка в склі, вікно, пейзаж - виконаний як "портрет" - знаходить нове смислове значення - ми сприймаємо його як "особистість". А ось портрети музикантів і слухачів - стають передачею нереального - ми ніби чуємо звук ..., а пейзаж стає ще одним місцем прогулянки ... тягнуться нитки зримої пам'яті і води Атлантиди, приходять до нас у снах і нескінченно притягують і зачаровують своєю освіжаючою нескінченністю!

Текст (скоречено): Валерія Трубіна