BIRUCHIY «Народження трагедії з духу музики або Генерал-бас». Вхід за квитками

Автори - Инара Багирова, Артем Волокитин,Татьяна Малиновская, Тая Галаган, Юрий Коваль, Олекса Манн, Кирилл Проценко, Юрий Пикуль, Георгий Сенченко, Андрей Стегура, Евгений Таран, Валерия Трубина, Юрий Шабельников, Эльмира Шемсединова, Наталия Юдина, Алина Якубенко, Анна Глыбина, Наталья Фаваз

Куратори - Георгій Сенченко (Київ), Євген Таран (Мюнхен).

Цікаво, що Ніцше супроводжував одне з видань «Народження трагедії» передмовою, яка називалась «Досвід самокритики». У ньому Ніцше присвячує книгу німецькому композитору Ріхарду Вагнеру, а також заявляє, що основною метафізичної діяльності людини є мистецтво. Тільки художній сенс, явний або прихований, зі всіма процесами буття, виправдовує існування світу як естетичний феномен. Своєрідним «виправданням» зайнялася група авторів, безпосередньо причетних до того, що живопис все ще є панівним медіа українського мистецтва. З певною періодичністю живопис потрапляє в світовий тренд, та й любові до «мальовничості» в українському суспільстві хоч відбавляй. Працювати з історією живопису можна не тільки завдяки методу цитування з використанням приставки «пост», а й працюючи з самою природою медіа. Від полотна, фарби й натури нікуди не дінешся,- це база, на основі якої автор вигадує правила подальшої гри.

Георгій Сенченко і Євген Таран запропонували художникам свою версію гри «Море хвилюється раз». Учасники отримали звід правил, згідно з якими художники повинні були якомога швидше перетворитися в живу скульптуру. Малося на увазі, що зафіксовані сцени послужать матеріалом для написання картин. Це дуже спростило організацію роботи - відпала необхідність в натурниках, а від інтелектуальних мук позбавила імпровізація. Натхнення учасники й автори гри черпали в практиці free jazz виконавців, віртуозність яких визначається вмінням відмовитися від партитури й довіритися природі музики. Монолітність акорду імпровізації «Народження трагедії» підтримується трьома позиціями мов жестів, підібраних кураторами. Живі скульптури були задокументовані в фотографіях, які стали кадрами відео, що супроводжується музичною імпровізацією Євгена Тарана. Є всі підстави сподіватися, що ці художні практики будуть якісно збагачувати українське мистецтво весь наступний рік. А, можливо, навіть і десятиліття.