Герілья

Чим є революція сьогодні, у часи, коли Жан Бодрійяр, Ролан Барт, Жак Лакан тощо замінили в секуляризованому світі апостолів? Революція – це симулякр. Її «не буває». Натомість, у  суспільстві вже навіть не «спектаклю», а постправди, як і завжди, діє міська герілья. Не розрізняючи, що саме писав про перманентні революції Троцький, а що – команданте Че, вона, як повелося, збирається у малі загони. Наша герілья знає: «не завжди потрібно чекати, поки дозріють всі умови для революції: повстанський центр може сам їх створити» (Ернесто Че Гевара, «Партизанська війна»). Мета міських партизанів також не змінилася: перетворювати світ на кращий. “Обов’язок революціонера – в тому, аби робити революцію будь-що” (К. Марігелла).

Але як можна вплинути на реальність-симулякр? Як створювати революції без революцій? Яким чином поліпшити життя, не вдаючися до експроприацій символічних цінностей, не грабуючи і не вбиваючи, як «політичні» революціонери? Спосіб перевірено усією історією людства. Тільки за допомогою символічної, а не залізної, зброї, «твердої криці». Всі члени нашої «вогняної групи» – а це фотохудожники Сергій Кадулін і VarrIng, живописець Валентина Засуцкая, в якості зброї обрали візуальне мистецтво. Саме воно, замість літератури – це мова 21-го століття.

Повсякденному погляду на світ Сергій Кадулін протиставляє медитативні фото природи. «Природа, що нас оточує – це приклад для людей, адже ми нерозривно з нею пов’язані, і всі вийшли з цього джерела. У неї революції (глобальні катаклізми) трапляються дуже рідко, а більшість змін – малі за масштабом. Але це не заважає природі успішно саморегулюватися, знаходити баланс і можливості для розвитку, нехай не без елементів боротьби », – впевнений Кадулін.

Лейтмотив творчості фотохудожника, який працює під псевдонімом VarrIng – «археологія часу». Митець демонструє своє відношення до заданої теми організаторами KAW -19 через дослідження зруйнованих, колись прекрасних та символічних будівель. В середині цих будівель, на стінах він знаходить залишки комуністичних лозунгів, які є знаками змагань, що пронизували все буття соціалізму. Але символи поряд з ними, доля їх власників, нагадують нам про ціну «солодких» обіцянок комуністів.  На світлинах, що відносяться до періоду Революції Гідності він вміло розставляє акценти, що вказують на відношення учасників Євромайдану до «совкових» ідей буття та постаті самого «вождя» комунізму. «Натюрморт з Майдану» власноруч зібраний автором, концентрує в собі знаки, які демонструють прагнення, шлях та ціну, яку заплатили протестувальники за відмову повертатись до соціалістичного табору. В Українському Домі він знаходить скинутого з постаменту, засудженого та страченого «великого вождя», як знак остаточної відмови «нової генерації» українців від радянської ідеології. Своїми унікальними світлинами, автор майстерно підкреслив, що залишив нам час соціалістичних змагань. «Процеси перетворень у суспільстві не мають бути змаганням. Тому не має бути нових жертв та перемог. Але які відбудуться нові події та зміни, залежить від нашої участі у діалозі між суспільними групами та соціальними надбудовами», – так коментує свої фотороботи VarrIng.

Валентина Засуцька відома своїм умінням бачити позитив у кожній людині без винятку. Але цей разу художниця здивувала абсолютно новим вигляд на людство. Героїні її нового портретного циклу «Дрони» – це точно не героїні глянцю. Дівчата-Термінатори. Дівчата з вдачею військових дронів. Дівчата – втілення одразу і «Bella ciao», коли гімн італійського Опору співає Ману Чао – і ліричної англомовної балади Аніти Лейн про те, як «Oh Partisan, take me from this place, because I feel I’m dying here». «Не буває одиноких, безпритульних Дронів: у кожного є господар. Вони потрібні нам для гри? Ми хочемо, аби вони були нашим зором? Нашою зброєю? Чи нашою мрією літати і дивитися з висоти пташиного польоту?.. Це змагання з самим собою – або ж людини з іншою людиною? Хто швидше, хто вище, хто сильніший, завдяки їм, Дронам?..»

Завданням справжнього герільеро сам Че Гевара вважав не просто боротьбу за те, аби світ змінювався на краще. Водночас, партизан має змінюватися сам. Наша «вогнева група» це зробила. Приєднуйтесь. O partigiano portami via. O bella ciao, bella ciao, bella ciao ciao ciao …

Куратор: Браіловський Георгій

Україна, Київ

+380503813964

design.inner@gmal.com  https://www.facebook.com/profile.php?id=100008271734359

Художники:

Кадулін Сергій, VarrIng (Ігор Бабій), Валентина Засуцька

Локація:

Spivakovska ART:EGO gallery

Київ, вул. Саксаганського, 59б