Bereznitsky Aesthetics має історію у більш ніж 20 років. Бувши однією з перших київських галерей, що спеціалізуються на сучасному мистецтві, інституція деякий час активно функціонувала в Берліні. Повернувшись в 2015 році в Україну, галерея трансформувала назву та розширила специфіку діяльності. Bereznitsky Aesthetics – арт-платформа, що поєднує в собі галерею, консалтингове бюро з питань мистецтва та культурологічний майданчик.

На Kyiv Art Week презентує обрані роботи з двох проектів, реалізованих у 2016 та 2017 роках. «Теорія Всього» (Юрій Сивірін, Віталій Маковій). Візуальним контентом для експерименту Сивіріна слугує популярний контент з популярних пабліків та ресурсів, присвячених візуальному мистецтву. Автор розмірковує над тим, що інформаційний простір стає індивідуальним та герметичним. Соціальні мережі та пошукові системи допомагають людині конструювати свою реальність, пропонуючи лише той контент, який був вподобаний користувачем раніше. Зіткнення із реальністю іншого провокує колапс. В цьому світі немає правди та вигадки, а в ідей немає творця.

Віталій Маковій працює у спільному з Юрієм полі ідей, матеріалізуючи задуми в напівабстрактних об’єктах. Іноді в його інсталяціях можна впізнати відгук силуету футуристичного космічного апарату або військової техніки. Втім, в одній моделі поєднується так багато ідей, що вона втрачає не лише свою форму, але й зміст. Через неможливість бути пізнаними, об’єкти не являються глядачеві вповні. Вони приховують свою справжню функцію, матеріал та призначення.

«Save Us» Юлії Беляєвої виявляє сперечання посттоталітарного суспільства. Роботи показують, що в сучасному, високотехнологічному світі відсутні базові принципи гуманності. Головна ідея відсилає глядача до концепції кінця історії. Згідно з філософом Френсісом Фукуямою, історія припинить свій розвиток як тільки з’явиться ідеальний суспільний устрій. Тим не менш, реалізувати його на практиці не представляється можливим, а нелегкий шлях до ідеальної світобудови. Суспільство глобальної інформації, як і суспільство постінтернету в роботах Беляєвої – етапні періоди, прояви яких вона фіксує, супроводжуючи власною іронією та естетикою.